Історична довідка

 

Поселення відоме з XV століття. Утворилося від злиття трьох хуторів - Петриків, Максимів, Могилюків. Їх ще іменували Могилянські хутори і можливо тому, що на околиці було багато могил-курганів. Під час їх розкопок було виявлено поселення трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н.е.) та курган доби бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).

За переказами село належало графу Потоцькому, а потім перейшло у власність А.Підгорському, а в 1863р. - до барона Гінцбурга. У 1859 р. на північній околиці села збудовано цукровий завод. Належав він Товариству Могильненського цукрового заводу, основний капітал якого на 1914 р. складав 2.000.000 крб., запасний - 136678 крб. Директором заводу у 1914 р. був Е.П.Заблудовський. На заводі працювало 584 робітники, зна¬ходилось 12 парових двигунів загальною потужністю 250 к/с, а також 2 котли Меньє і 7 Ферб.

Перший дерев'яний храм збудовано у 1754 р. на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У 1869 р. споруджено цегляну церкву "в память дарования свободы крестьянам от крепостной зависимости". Ця споруда зводилась із спеціально виготовленої цегли на віки. її метрові, а подекуди і півтораметрові стіни, завершувались угорі банями з позолоченими хрестами. У 1934 р. у цю святиню увірвався сатанинський смерч. Було знято куполи з хрестами, скинуто і розбито дзвони, а все церковне майно розграбоване. Знищено церковні книги, де протягом майже 200 років велися записи хрещення новонароджених і вінчання молодожонів.

У 80-х роках представники влади виношували плани розібрати приміщення церкви. Прибула з графітового комбінату потужна техніка. Але стіни виявились надміцними і руйнації не піддались. Був намір застосувати піротехнічні засоби. Та цьому не судилося збутися. В 1989 р. відновлено роботу храму. У 1997 році його віднесено до переліку пам'яток архітектури.

Церковнопарафіяльна школа відкрита у 1866 році. Священик і псаломщик навчали дітей Закону Божому, писати, рахувати, церковним пісне співам. Із збільшення населення у 1895 р. збудували нову церковнопарафіяльну школу.

У 1920 р. створено комнезам, а через два роки - трудову сільськогосподарську спілку "Господар". У 1923 р. почала діяти артіль "Плуг". Під час колективізації створюються колгоспи "Політвідділ", "Трактор", "Комунар". Через відсутність техніки праця в господарствах залишалася малоефективною. І тільки з будівництвом Могильненської МТС у 1938 р., почалось поступове піднесення колгоспів.

734 жителі села брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них загинуло 363, нагороджено орденами і медалями 368 чоловік. Уродженці Могильного Д.І.Осатюк і Ф.С.Костюк удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Воїнам-визволителям у 1954 р. споруджено пам'ятник.

Інтенсивно відбудовувалось село у повоєнні роки. Розвивались рослинницька і тваринницька галузі колгоспу "Зоря комунізму" і Могильненського відділка радгоспу. Велика група хліборобів і тваринників нагороджена орденами і медалями. А головному агроному радгоспу Л.С. Кравченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

У 70-х роках минулого століття було збудовано комплекс по відгодівлі ВРХ і комбікормовий завод. Під час здійснення земельної реформи ліквідовано радгосп і колгосп. Нині тут діють ПСП "Славутич" і ЗАТ "Інвестагросервіс". Обробляють землю також фермерські господарства і одноосібники.

Могильне - батьківщина академіка, директора НДІ психології УРСР Г.С. Костюка, доктора технічних наук, директора Московського інституту радіоелектроніки, лауреата Державної премії СРСР А.П.Земнорія, професора Московського інституту радіоелектроніки М.С.Гасюка, кандидата філологічних наук, зав. кафедрою історії зарубіжної літератури Донецького держуніверситету Т.Т.Духовного, кандидата технічних наук Г.М.Гасюка, кандидата сільськогосподарських наук, декана агрономічного факультету Білоцерківського сільськогосподарського університету М.Г.Коломійця та ін.

В селі народились письменники В.К.Миколюк (за сфабрикованими звинуваченнями розстріляний у 1937 р.), П.С.Шарандак, Г.С.Бровченко (Берізка), О.Марунич, Ф.Фрідман та ін.

В наш час до Могильненської сільської ради входять 3 села:  Могильне, Жовтневе, Вільховецьке.  Населення складає 1835 осіб.

В селі Могильне  функціонують:

  • загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • сільський Будинок культури
  • ДНЗ «Барвінок»
  • амбулаторія загальної практики сімейної медицини

Працюють 3 сільськогосподарських підприємства: ТОВ «Інвестагросервіс»,  ПОСП «Славутич», ТОВ «АК Зоря» , 1 промислове підприємство – ТОВ «Юніком»6 магазинів, 2 кафе; 16 фермерських господарств, 347 одноосібників.

 

___________________